Потреба у створенні в районі стаціонарного

відділення для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян назріла кілька років тому, адже не секрет, що на 10 тис. пенсіонерів припадає 900 самотніх, непрацездатних людей, значна кількість із яких заповнювала палати колишньої Устя-Зеленської дільничної лікарні, де їм надавали допомогу, харчували за рахунок стаціонару.
Ще на початку 2008 року питання реорганізації цього медзакладу було винесено на сесію районної ради.Створена комісія вивчала надання соціальних послуг у спеціалізованому відділенні для одиноких у с.Пробіжна Чортківського району.
Липнева повінь цього ж таки року, якою було завдано значних матеріальних збитків, пошкоджено господарські будівлі в придністровських селах, підірвала соціально-побутові умови і престарілих. Погодьмося, що подолати стихію у стресовій ситуації важко здоровій людині, тим паче тому, хто потребує й без того сторонньої допомоги.

                              З історії футболу
Своїм друзям-партнерам по монастириській футбольній команді «Будівельник» - чемпіону Тернопільської області 1976 року Степану Козубському та Тарасу Греняку,
а також тодішнім голові районного спорткомітету Михайлу Остап’юку та голові районного ФСТ «Колос» Юліану Гурею, що на превеликий жаль, так рано пішли з життя, присвячую.

Зрозуміло, що така самобутня команда, якою був «Будівельник», не могла появитися на порожньому місці і що її становлення відбулося завдяки блискучій грі попередників, якими були Іван Ванат, Йосип Рибак, Леонід Василів, Адам та Володимир Боцюрки, Павло Дронь, Михайло Громосяк, Йосип Калуцький, Юліан та Сергій Греняки, Володимир та Антон Гуреї, Орест та Михайло Барни, Роман Вітошинський, Степан Біскуп, Леон Вовчак, Даниїл Лазаревич, Василь Яцик, Станіслав Гладкий та інші.
В епіцентрі усього футбольного та спортивного життя постійно знаходився тодішній керівник районної фізкультурної організації, справжній ентузіаст, ветеран Великої Вітчизняної війни, голова Монастириської районної організації ветеранів Володимир Михайлович Крушельницький, людина надзвичайно енергійна та працьовита, добре знана у світі спорту ще по роботі в Теребовлянському та Бучацькому районах.

       За мною приходили з сільської ради, хотіли

забрати з дідом, але я був в Маркові. Вернувся вже, як почався навчальний рік в школі. Дуже боявся, щоб мене не записали в піонери. Але оскільки приймали цілими класами, то мене не минуло. Одного разу нас поставили в шеренгу і піонервожата в’язала нам галстуки. Мені як пов’язали ту червону лаху, здаволось, що якась змія огорнула шию.
Я прислухався до чуток, що десь відбувались ще бої з повстанцями. Багато відомостей приходило із тюрми, де кагебісти замордовували до смерті наших людей і трупи викидали на цвинтар. Щоб застрашити людей в районі, в Монастириськах зробили прилюдний суд над повстанцем з села Горожанка Русаком Йосифом, 1924 р.н. Підвезли його під шибеницю маши-ною, поставили зашморг на шию, зачитали вирок. Машина була заведена, водій тут же рушив за вказівкою ката... В часи незалежності на тому місці спорудили померлому гранітний пам’ятник.

Обласний осередок "Молода Просвіта”

та головне управління з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації в лютому-квітні 2010 року реалізують в області Проект програми школа писанкарства «Намалюю писаночку». Він схвалений експертною комісією міжнародного фонду "Відродження” і здійснюватиметься за його фінансової підтримки.
Метою даного проекту є організація в області, школи задля навчання молоді техніки писанкарства, пробудження в ній творчості та зменшення соціально-психологічного напруження.
Розпочне свою роботу школа писанкарства 15 березня 2010 року. Основними завдання є: ознайомити дітей і молодь з історією, значенням української писанки, її видами та регіональними особливостями; навчити розуміти значення і зміст основних символів, що зображуються на писанках; отримати елементарні знання, вміння і навички з писанкарства; опанувати та вдосконалювати техніку малювання писанок; прищепити молодому поколінню любов до народного мистецтва і української культури взагалі; показати можливість та способи цікавого й корисного проведення дозвілля; залучати учасників до перспективної діяльності в молодіжних організаціях.