Міцність держави вимірюється не тільки

 її економічним потенціалом, а багатство народу – не лише його матеріальним добробутом і статками. Духовність, культура, історична пам'ять, здатність людини не тільки зберегти, а й примножувати спадщину предків займають широкий спектр суспільного розвитку будь-якої нації. Заглибитися у віки, торкнутися минувшини, відчути подих древності можна не тільки гортаючи рукописи в архівах. Історію можна відчути й на дотик через кам'яні мури фортець, стіни панських палаців і замків, якими всіяна українська земля, особливо Галичина, оскільки саме в цьому регіоні кожен магнат-чужинець намагався залишити після себе не стільки добру пам'ять ( радше навпаки ), скільки знак власної величі і багатства. Зараз переважна більшість колишніх панських маєтків належать до історичних пам'яток, оскільки для їх зведення залучалися, як правило, будівничі із європейськими іменами, кожен витвір яких – архітектурне мистецтво найвищого ґатунку.
До чималого переліку таких шедеврів належить і колишній палац графа Стефана Бадені, що у селищі Коропець, який придбав маєток у родини Мисловських наприкінці ХІХ століття і на його місці вже у 1906 році завершив зведення своєї розкішної резиденції у стилі псевдокласицизму. Вона складалася з 38-и кімнат і залів та великої картинної галереї За легендою граф задумав викласти підлогу у танцювальній залі срібними монетами, але для цього потрібен був дозвіл цісаря. Той, вислухавши прохання пихатого багача, відповів: " Ваша ідея, графе, заслуговує на увагу і може бути схвалена за однієї умови – монети на підлозі будете викладати на ребро. Бо ж не гоже, щоб об викарбуване на монетах моє обличчя ваші гості витирали своє взуття ". Така відповідь остудила запал бундючного графа і він, зрештою, відмовився від цієї затії. Втім те, що стеля замку на другому поверсі була викладена у вигляді величезного акваріуму, де плавали екзотичні рибки за якими у часи відпочинку спостерігав Стефан Баденя, таки відповідає дійсності. Правда, зараз про це залишилися тільки спогади, які передаються коропчанами від покоління в покоління. Другої значної перебудови палац зазнав після значного руйнування під час Першої світової війни. Маєтком графи володіли до 1939 року й емігрували до Будапешту.
Сам палац стоїть до цих пір, щоправда, здебільшого нагадує руїну на тлі навчальних корпусів і гуртожитків Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Його особливо не зачепила Друга світова, після якої тут розташувався інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, Бог милував від природних катаклізмів, особливо підтоплень, від яких чи не щороку потерпає селище. Палац нещадно підточує час, а також неспроможність влади надати потускнілій перлині придністровського краю колишнього лоску. Впродовж кільканадцяти років поспіль місцеві жителі, селищна рада криком кричать про допомогу в ремонті пам'ятки архітектури місцевого значення, статусу якого палац набув відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому ще у грудні 1986 року і вважається об'єктом обласної комунальної власності, але це нагадує волання в пустелі. До їхнього голосу тільки прислухаються, але не чують ті, від кого залежить бути чи не бути на карті України історичній пам'ятці. Ось лише деякі витяги листування за останні місяці депутата Монастириської районної ради, директора Коропецького краєзнавчого музею Володимира Гаврилишина з чиновниками області. О.Ю. Заліщук, начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації: " Щоб зберегти унікальну пам'ятку архітектури необхідно терміново відновити фінансування реставраційних робіт і в першу чергу ремонту дахів. Орієнтовний залишок вартості цих робіт складає 570 тис. грн. Крім цього необхідно замовити розроблення проекту комплексної реставрації палацу і виконати ремонтно-реставраційні роботи в повному об'ємі. За інформацією спеціалістів Львівського регіонального науково-рестевраційного інституту " Укрзахідпроектреставрація " орієнтовна вартість проектних робіт становить 1 млн.120 тис. грн., а вартість реставраційних робіт – 10 млн. 730. тис. грн. ". О.П. Кайда: " На Ваш депутатський запит від 2 жовтня 2009 року Тернопільська обласна рада повідомляє, що порушене Вами питання буде розглянуто на засіданні постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промислової політики, транспорту та зв'язку.
Про результати розгляду Вас буде повідомлено додатково ". О.М. Стадник, голова постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань бюджету: "… надіслати депутатський запит на адресу голови Тернопільської облдержадміністрації, рекомендувавши йому доручити його розгляд і підготовку пропозицій відповідним управлінням облдержадміністрації, в безпосередню компетенцію яких входить вирішення викладеного в депутатському запиті питання… ". А.А. Фліссак, перший заступник голови обласної державної адміністрації: "… рекомендації постійної комісії Тернопільської обласної ради… від 2 листопада 2009 року № 376 щодо виділення коштів для ремонту пам'ятки архітектури ХІХ століття палацу графа Бадені у селищі Коропець Монастирського району, будуть розглянуті при формуванні переліку об'єктів будівництва та реконструкції, фінансування яких буде проводитись з обласного бюджету в 2010 році ".
До слова, прикладів подібного листування з владою різних рівнів у Володимира Гаврилишина накопичилося чимало, починаючи ще з минулого століття, а результат – жалюгідній стан палацу, який поступово перетворюється в руїну. Не вирішують проблеми і чисельні делегації, починаючи від місцевих підприємців і, закінчуючи керівництвом Верховної Ради України, які відвідують інтернат особливо у день Святого Миколая і новорічно-різдвяні свята. Без сумніву, пакунки з солодощами приносять сиротам радість, чого не скажеш про екскурсії залами аварійного палацу, двері якого спеціально відкривають з надією на допомогу в ремонті. Тим часом у селищі не затихає поголос, що зволікання з реставрацією зумовлене бажанням деяких олігархів придбати історичну пам'ятку у приватну власність. З огляду на те, як привладні мільйонери шанують законодавство хоча б у частині сплати податків, веденні прозорого бізнесу, коропчани мають право на власну думку з цього приводу.
Звичайно, профінансувати вартість реставраційних робіт більш, ніж десятьма мільйонами гривень, справа майже нереальна навіть для обласного бюджету. Для депресивної області – це в теперішніх умовах недозволена розкіш. Але зробити нарешті перший крок і виділити хоч б частину коштів на найнеобхідніші потреби попри все можна, а там можливо допоможе і місцевий бізнес, і жителі району. Такий крок на часі і тому, що Україна разом з Польщею готується до проведення футбольного європейського чемпіонату 2012-го. За архівними даними у Коропці до 1939 року проживало більше двох тисяч поляків нащадки який з усією ймовірністю виявлять бажання відвідати колишнє місце проживання своїх предків і не без того, щоб вони не чули від них про розкішний палац графа Бадені. Чи зрозуміють європейці таке ставлення до історичних пам'яток, які проблеми власних вирішили вже давно і остаточно?
смт. Коропець.
Монастириський район.